(044) 593-24-38

















Анатолій Гриценко: «Будемо брати участь у парламентських виборах»


Сьогодні лідер «Громадянської позиції», народний депутат України, екс-міністр оборони  Анатолій Гриценко має чимало планів, серед яких реформувати українську армію, створити нову політичну силу та змінити Конституцію. А ще, можливо, він піде на майбутні президентські вибори. Разом з тим, Анатолій Степанович наполягає, що ніколи не узалежнить себе від великого бізнесу, та попри непрості стосунки з Віктором Ющенком намагається дотримуватись нейтралітету у коментарях про нього. Про чвари у «Нашій Україні», можливих партнерів на парламентських виборах та майбутнє української армії, Анатолій Гриценко розповів «Об’єктивно» в ексклюзивному інтерв’ю.


Феномен Володимира Івасюка

Гості Свободи: Оксана Білозір, народний депутат НУ-НС, народна артистка України та Віктор Камінський, композитор, проректор з наукової роботи Львівської Національної Музичної Академії ім. М.Лисенка, автор Ірина Штогрін.

Ірина Штогрин: Тема нашого обговорення – Володимир Івасюк – є надзвичайно щемкою…
Чому пісні Івасюка відразу стали народними у тому розумінні, що їх знали і співали всі? Чому досі вони є ще чимось більшим, чим просто пісні?
Оксано, яка Ваша думка?
Оксана Білозір: Івасюк увібрав у себе через свою душу, пропустив все найкраще, що мала українська нація на той період часу, коли вона знаходилася у системі ідеології абсолютно чужій для неї.

ЄВГЕН КИРИЛЬЧУК: "УКРАЇНА І ЗЕМЛЯ ДЛЯ МЕНЕ НАЙСВЯТІШІ"

   Щедре талантами Поділля пишається земляками, які прославили рідний край своїми здобутками у галузі науки, культури та мистецтва. Є у подолян і визначні політики, серед них -  народний депутат України 3, 4, 5 та 6 скликань,  нині  перший заступник голови Бюджетного комітету Верховної Ради України, член партії ВО «Батьківщина» Євген Кирильчук.
Напередодні нового року наша розмова з Євгеном Івановичем про бюджет майбутнього року, фінансову і політичну кризи та теплі спогади з дитинства.

Архієпископ Димитрій: «Мене обирали, а не я шукав обрання…»

6 липня 2000 року постановою Священного Синоду і рішенням Святійшого Патріарха призначений ректором Київської Духовної Академії і Семінарії. 16 липня 2000 року у Володимирському кафедральному патріаршому соборі Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом, митрополитом Львівським і Сокальським Андрієм, митрополитом Луцьким і Волинським Яковом, архиєпископом Чернівецьким і Кіцманським Варлаамом, єпископом Білоцерківським Олександром і єпископом Чернігівським і Ніжинським Никоном хіротонісований в сан єпископа Переяслав-Хмельницького, вікарія Київської єпархії.



Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010